Інтерв'ю з колишнім динамівцемЕкс-динамівець Георгі Пєєв, який зараз виступає за пермський Амкар, в інтерв'ю болгарській газеті "Труд" розповів про своє життя Росії, а також згадав часи, коли він був гравцем київського Динамо.
- Після 10 років, проведених в колишньому Радянському Союзі, ви не забули болгарську мову? Ви думаєте на російській мові?
- Іноді я задаюся питанням про походження деяких слів. Формулювання приходить мені російською мовою. Наприклад, вчора я згадав, що слово "гід" існує і в нашій мові. Мій брат Даніель підтвердив це. Ви бачите - я не забув, болгарську мову.
- Чи була можливість грати в Західній Європі?
- Звичайно, це звучить нереально, але я міг стати гравецем лондонського Арсеналу. Пропозиція прийшла, коли я грав у київському Динамо. Однак клуби тоді не змогли домовитись. Різниця між запитуваною і запропонованою сумою була 3 мільйони доларів. Також були пропозиції з Німеччині та Іспанії. Але я залишився в Києві і не шкодую про це.
- Що таке режим у російському та українському футболі?
- "Напьёмся и лежим - вот какой у нас режим". Це жарт, звичайно. Вперше почув цей жарт, коли грав в Динамо.
- Чому ви пішли з Динамо?
- Якось на тренуванні сталась неприємна історія. Бразилець Клебер побився з Єрко Лєко. Я заступився за хорвата. Клебер на мене накинувся і відбулася бійка. Цей інцидент приховали від ЗМІ, адже в такому клубі, як "Динамо" не повинно бути таких речей. Після цієї події в клубі вирішили продати мене та інших учасників бійки.
- Який матч у Лізі чемпіонів запам'ятався найбільше?
- Перемога 2:1 над Арсеналом... Тоді Динамо не програло жодного матчу в Лізі чемпіонів, доки я був на полі, а як тільки пропустив матч з Ювентусом через травму, ми програли 1:2. Зрозуміло, що це лише статистика, адже все залежило не лише від мене, а від гри всієї команди.
- Як це - бути гравцем Динамо?
- Я зрозумів це, тільки коли приїхав до Києва. Дух захоплює, коли бачиш, як тут підходять до організації роботи. До переходу в Динамо, я думав, що в Україні все ще панує комунізм. Мабуть, всі болгари в той час так думали. В той час я грав в Локомотиві (Софія), були пропозиції від Байєра, Шальке, Бордо... Але "Динамо" зробило найкращу пропозицію. Я ніколи не шкодував про свій вибір.
|